"Уся складна і різноманітна діяльність живих істот, — писав Протопо­пов, — поділяється лише на рад природжених і набутих рефлексів, і вся поведінка як людини, так і будь-якої тварини може бути пояснена за допо­могою дослідження цих рефлексів". Наука, що вивчає поведінку людини з цієї точки зору, іменується рефлексологією (Бехтерев) або ж, за терміном американських вчених, "психологією поведінки" (psychology of behavior).

Як уже зазначалось, у своїх методологічних побудовах рефлексологи ви­ходили із принципу тотожності внутрішнього і зовнішнього, сутності та явища, забуваючи про їхню діалектику, внутрішню суперечність. Одне :ї основних питань психології і полягає в тому, щоб дослідити, як зовнішнє стає внутрішнім (перехід зовнішнього подразника у факт свідомості, що пов2язане з проблемою формування переконання і т. д.), а також яким чи­ном це внутрішнє переходить у зовнішнє, тобто, наприклад, як людина здійснює вчинки, якими вона керується намірами тощо. Адже кваліфікація вчинків при різному ставленні суб'єкта до них буде різною.

Перша з них — застосування природного експерименту.Протопопов, спираючись на доробок відомого психолога О.Лазурського, доповнив експеримент рефлексологічною методикою. Експеримент, в якому береться предмет в його природному стані, уже виявляє намір експериментатора до синтетичного, цілісного трактування — на відміну від гострого експеримен­ту, коли вирішуються головним чином питання аналітичного характеру. Думку про це висловив ще Павлов: він указував, що створена ним школа фізіології дала природознавству цілісний організм, а не його окремі ізольовані функції.

Ідею вивчення високих моделейбуло висунуто Протопоповим ще в 1923 р. Він указав на необхідність переходу рефлексології до охоплення складних форм поведінки. Рефлексологія високих моделей, яка базується на рефлексології елементарних моделей, де акти поведінки зводяться до балан­су основних процесів збудження і гальмування, лежить в основі комплекс­них форм поведінки. Саме ця рефлексологія становить базу педагогіки. Тут уже не буде узагальнень, які виходять за межі дослідних явищ. Таке відбувається тоді, коли закономірності, отримані на спрощених моделях, безумовно переносяться на моделі складні.

Зведення до простого як методичний засіб не можна заперечувати лише там, де ведеться про вивчення акту поведінки з фізіологічного боку, тобто анатомо-фізіологічних механізмів самого акту, але· там, де цей акт треба вивчати цілком, не досить знати самі ці механізми, а слід, крім цього, знати ще й те соціальне оточення, яке пімотувало, сформувало цей акт і ту ситу­ацію, яка його спричинила.

История разработки системы экспериментальных приёмов и методик
Отечественные психиатры неизменно подчеркивали жизненную необходимость связи психологии и психиатрии, необходимость экспериментального исследования в психиатрической клинике. Психологические лаборатории в клиниках нервных и душевных болезней появились в России в 70–80 годах прошлого столетия (лаборатория А.А. Токарского в клинике С.С. ...

Подходы к воздействию на преступность по Ч. Ломброзо
Как уже отмечалось, Ломброзо рассматривает преступников как больных (нравственно помешанных). Соответственно и меры воздействия на них сходны с мерами воздействия на сумасшедших. На его взгляды в этой области, помимо психиатрической практики, значительное влияние оказала теория социальной защиты, разработанная Э. Ферри. В одной из своих ...

Переходный период — восемнадцатый век
Одним из первых мыслителей, испытавших влияние нового подъема науки и идей Ньютона, был Дэвид Хартли, который разработал колебательную теорию памяти. Применяя идеи Ньютона о колеблющихся частицах, Хартли предположил, что имеются колебания памяти в мозгу, которые начинаются еще до рождения. Другими крупными мыслителями этого периода явл ...