"Уся складна і різноманітна діяльність живих істот, — писав Протопо­пов, — поділяється лише на рад природжених і набутих рефлексів, і вся поведінка як людини, так і будь-якої тварини може бути пояснена за допо­могою дослідження цих рефлексів". Наука, що вивчає поведінку людини з цієї точки зору, іменується рефлексологією (Бехтерев) або ж, за терміном американських вчених, "психологією поведінки" (psychology of behavior).

Як уже зазначалось, у своїх методологічних побудовах рефлексологи ви­ходили із принципу тотожності внутрішнього і зовнішнього, сутності та явища, забуваючи про їхню діалектику, внутрішню суперечність. Одне :ї основних питань психології і полягає в тому, щоб дослідити, як зовнішнє стає внутрішнім (перехід зовнішнього подразника у факт свідомості, що пов2язане з проблемою формування переконання і т. д.), а також яким чи­ном це внутрішнє переходить у зовнішнє, тобто, наприклад, як людина здійснює вчинки, якими вона керується намірами тощо. Адже кваліфікація вчинків при різному ставленні суб'єкта до них буде різною.

Перша з них — застосування природного експерименту.Протопопов, спираючись на доробок відомого психолога О.Лазурського, доповнив експеримент рефлексологічною методикою. Експеримент, в якому береться предмет в його природному стані, уже виявляє намір експериментатора до синтетичного, цілісного трактування — на відміну від гострого експеримен­ту, коли вирішуються головним чином питання аналітичного характеру. Думку про це висловив ще Павлов: він указував, що створена ним школа фізіології дала природознавству цілісний організм, а не його окремі ізольовані функції.

Ідею вивчення високих моделейбуло висунуто Протопоповим ще в 1923 р. Він указав на необхідність переходу рефлексології до охоплення складних форм поведінки. Рефлексологія високих моделей, яка базується на рефлексології елементарних моделей, де акти поведінки зводяться до балан­су основних процесів збудження і гальмування, лежить в основі комплекс­них форм поведінки. Саме ця рефлексологія становить базу педагогіки. Тут уже не буде узагальнень, які виходять за межі дослідних явищ. Таке відбувається тоді, коли закономірності, отримані на спрощених моделях, безумовно переносяться на моделі складні.

Зведення до простого як методичний засіб не можна заперечувати лише там, де ведеться про вивчення акту поведінки з фізіологічного боку, тобто анатомо-фізіологічних механізмів самого акту, але· там, де цей акт треба вивчати цілком, не досить знати самі ці механізми, а слід, крім цього, знати ще й те соціальне оточення, яке пімотувало, сформувало цей акт і ту ситу­ацію, яка його спричинила.

Строение характера
Выступая как прижизненное образование человека, характер, определяется и формируется в течение всей жизни человека. Образ жизни включает в себя образ мыслей, чувств, побуждений, действий в их единстве. Поэтому по мере того, как формируется определенный образ жизни человека, формируется Я, сам человек. Большую роль здесь играют обществен ...

Философия бессознательного
Философию бессознательного создал немецкий философ XIX в. Э. Гартман. До него в философии господствовала точка зрения Р. Декарта о том, что сознание является единственной формой духовной жизни. В 1910 г. в Бостоне состоялось I Международное совещание, посвященное проблемам бессознательного. Уже к этому времени ученые поняли, что бессозн ...

Бабушки и дедушки
Бабушки и дедушки навещают своих взрослых детей и внуков, причем нередко каждую неделю. В семьях, где оба родителя работают, дедушки и бабушки нередко становятся основными лицами, заботящимися о ребенке. Роль бабушек и дедушек может быть особенно важна в случае неполных семей. Их роль велика и в случае, когда мать вынуждена работать (та ...